Поволі час підходив до Різдва.
Ще не співали і кутю не їли.
Та вже у селах, присілках, містах
На храмах Божі янголи сиділи.
Та вже матуся розвела вогонь.
Багатьтя у печі, як ватра миру.
І вже пшениця сипалась з долонь,
І вже ліпили коржики із сиру.
Час поступово рухався на схід.
Туди, де ясла, сіно і ягнятко.
Уже солому ніс туди сусід,
Щоб не замерзло Божеє дитятко.
І вже в"язали Дідуха з вівса.
З пшениці, льону на літа врожайні.
І вже світились дивно небеса
І були зорі чисті і охайні.
Чекали Зірку, Ангела-співця.
Чекали ночі люди і говіли.
Чекали Бога Сина від Отця.
І вже кутю на решеті помили.
Той час настав і знову День Різдва.
І вже ми стелимо святкового обруса.
І промовляєм з молитов слова
І славимо, і славимо Ісуса.
Г.Потопляк.
364Ви, Василь Наконечний та ще 36241 коментар