Головна » 2022 » Червень » 20 » Valentina Leshta Літа минають, нам лишають, на згадку спомини в душі. Куди, скажіть, вони зникають, назад, дорогу не знайти. Щоб повернутись
1:16 PM
Valentina Leshta Літа минають, нам лишають, на згадку спомини в душі. Куди, скажіть, вони зникають, назад, дорогу не знайти. Щоб повернутись
ьValentina Leshta Літа минають, нам лишають, на згадку спомини в душі. Куди, скажіть, вони зникають, назад, дорогу не знайти. Щоб повернутись і спочатку, знов закохатися у світ, лише у світлих снах на згадку, із сумом, посміхнемось ми. Коли у спеку, хочеш прохолоди, зимової і чистої, мов сніг, коли отримуєш жадану насолоду, коли приходить щастя на поріг. Літа минають, нам лишають, на серці - сум, в душі - журбу, вони нікого не чекають, а тихо йдуть собі і йдуть... Галина Адамович. Бачити менше
рValentina Leshta Літа минають, нам лишають, на згадку спомини в душі. Куди, скажіть, вони зникають, назад, дорогу не знайти. Щоб повернутись і спочатку, знов закохатися у світ, лише у світлих снах на згадку, із сумом, посміхнемось ми. Коли у спеку, хочеш прохолоди, зимової і чистої, мов сніг, коли отримуєш жадану насолоду, коли приходить щастя на поріг. Літа минають, нам лишають, на серці - сум, в душі - журбу, вони нікого не чекають, а тихо йдуть собі і йдуть... Галина Адамович. Бачити менше
Valentina Leshta Літа минають, нам лишають, на згадку спомини в душі. Куди, скажіть, вони зникають, назад, дорогу не знайти. Щоб повернутись і спочатку, знов закохатися у світ, лише у світлих снах на згадку, із сумом, посміхнемось ми. Коли у спеку, хочеш прохолоди, зимової і чистої, мов сніг, коли отримуєш жадану насолоду, коли приходить щастя на поріг. Літа минають, нам лишають, на серці - сум, в душі - журбу, вони нікого не чекають, а тихо йдуть собі і йдуть... Галина Адамович. Бачити менше