Про капличку «Чорнобильський Спас»
Капличка-пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи, що постала 2002 року на розі вулиць Гетьмана І.Мазепи і Родини Крушельницьких стала справжньою окрасою Коломиї. Нетипова для наших місць арочна відкрита конструкція з гірського каменю, тим не менше сприймається як ажурна, повітряна. Тут щороку 26 квітня до чергових роковин Чорнобильської катастрофи збираються коломийські чорнобильці, громадськість міста і району, щоб пом’янути тих, кого Чорнобиль уже забрав у засвіти, щоб черговий раз згадати про трагедію, яка поділила часи на до і після. А з 2006 року, коли в державі офіційно 14 грудня введено свято ліквідаторів, тут правиться служба Божа за здоров’я чорнобильців.
«Кілька років тому він, практично, не ходив. Але жив чи не єдиним на той час палким бажанням збудувати в рідному місті капличку для ікони "Чорнобильський Спас", —написала у «Віснику Чорнобиля» Галина Мойсеєва про те, як виник задум про капличку.— Не мав для того ні засобів, ні коштів. Однак це не стримувало, навпаки, підігрівало його ентузіазм. Результат — 2002 року капличка в Коломиї, на радість місцевим мешканцям, постала, додавши снаги духовної й фізичної. Тепер, не знаючи його минулого, про Віктора Івановича Позніка і не скажеш, що він переніс інсульт, був обмежений навіть у елементарному пересуванні. Звичайно, Чорнобиль "подарував" йому великий "гіркий" букет. Та він живе активно й надихає інших. І, певно, не зізнаючись у цьому навіть собі, в глибині душі все ж вірить, що "Чорнобильський Спас" таки принесе йому повне зцілення».
Капличку збудували доволі швидко. Наріжний камінь заклали у жовтні 2001 року, у жовтні 2002 року основна її частина була вже збудована, а готовий комплекс освячено на Покрову 14 жовтня 2003 року. Спершу в центрі під арочним склепінням стояла скульптура Божої Матері, на милість якої уповає будь-який християнин. А до двадцятих роковин Чорнобильської катастрофи було освячено копію на граніті ікони «Чорнобильський Спас», встановленої задовго до цього і від якої капличка дістала свою назву. А в грудні 2009 року праворуч від центру (якщо дивитися на арку, то ліворуч) встановлено копію на граніті ікони святого Миколая із Свято-Іллінської церкви, що в Чорнобилі. Таким чином комлекс каплички-пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи став завершеним і дістав своє змістове наповнення.
Активну участь у будівництві каплички у різні роки взяли: Віктор Познік, Ігор Курліщук, Мирослав Никифорук, Михайло Волочаєв, Володимир Волочаєв, Степан Богдан, Богдан Попадюк (помер), Федір Копильців (помер), Микола Бунь (помер), Василь Геник, Василь Гаєвський, Дмитро Федорак, Іван Корнійчук, Ганна Онищук, Тамара Шелест, Володимир Шуляр, Іван Кривоносюк, Іван Романенчук, Віктор Козловець, Віктор Мошківський, Василь Колос, Михайло Гандзюк, Ярослав Хольвінський, Зінаїда Богдан, Оксана Довгополова, Ніна Волочаєва, Леся Скрипник, о.Іван Остафійчук, Петро Ковбаснюк, Володимир Скрипник, Галина Середюк, Михайло Грицюк, Роман Галай, Микола Матущенко, Володимир Чорненький, Василь Линдюк, Юлія Малкович (померла), Михайло Шупеня, Марія Матущенко (померла), Михайло Сов’як, Ярослав Бойчук.
Більшість робіт виконано зусиллями і власним коштом чорнобильців Коломийщини, але посильну допомогу надали також Дмитро Благий, Ігор Слюзар, Михайло Негрич,.Юрій Овчаренко, Іван Симотюк. Загальна вартість каплички склала приблизно 40 тисяч гривень.