Слово до читача

Ідея цієї книги запозичена у наших побратимів. Уже видали свої книги пам’яті обласні громадські організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Кіровограда, Збирає матеріали для Всеукраїнської книги пам’яті і Національний музей Чорнобиля.

З кожним роком рідшають ряди чорнобильців, як уже звично називають людей, яких своїм смертоносним подихом зачепила аварія на ЧАЕС — учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, евакуйованих із зони відчуження, переселених із заражених районів; дітей, які народилися у них (багато з них уже виросли, перетнувши 18-річну межу де-юре, залишаючись тим не менше чорнобильцями де-факто). Радіація не вибирала: вона сліпо накрила своїм лихим крилом і тих, хто був у центрі ядерного вихору, і тих, хто допомагав його упокорити, і тих, хто випадком свого народження проживав поруч в 30-кілометровій зоні і, навіть би здавалося, на безпечній віддалі, вона підступно проникла і в наступні покоління. За 25 років від того зловісного дня в Україні передчасно померли 130 тисяч ліквідаторів, на Коломийщині —             .Пам’ять про них взиває до ще живих закарбувати наші імена бодай на паперових скрижалях. Більшість з нас — інваліди різних груп, хоча в жодного з нас не вказана істинна причина численних хворіб — аварія на ЧАЕС, а тут ще й держава прагне забрати і ті крихти, які вони називають пільгами. Згадки вартують усі.

Після Чорнобиля виросло нове покоління, для яких зона, ЧАЕС не більше, аніж новомодна комп’ютерна гра. Трагедія нівелюється, затушовується. У нас навіть хочуть забрати нашу пам’ять, тож ця книга — невелика спроба внести свою лепту у той загальноукраїнський літопис, який вже, як бачимо, шириться Україною. У ній наведені списки чорнобильців Коломийщини, надані міським і районним управліннями соціального захисту населення і праці, згадка хоч про деяких з них, які вже відійшли за обрій і тим самим викреслені із цих списків, розширені дані про деяких з них, окрім скупих категорій (для цього протягом двох років Коломийська ГОІ «СЧУ» пропонувала коломийським чорнобильцям заповнити анкети, але, на жаль, відгукнулися на на цей заклик одиниці, а час не терпить), спогади учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, вірші поетів Коломийщини, присвячених полиновій зірці, розказано про життя Коломийської ГОІ «СЧУ», про те, як будувалася капличка, історія чорнобильського руху на Коломийщині.

Голова Коломийської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України»      Віктор Познік.

Голова комітету «Діти Чорнобиля»       отець Іван Остафійчук.

Упорядник                                        Олег Проскуряков