А людині потрібна людина…
Щоби разом попити чаю
І зігріти замерзлі душі,
Щоб сказати очима – «скучаю».
Щоби навіть удвох помовчати
У студену осінню пору…
Щоби разом у мрію рушати,
Витираючи з неї порох…
Щоб на ранок – стрічати сонце,
А на вечір – збирати зорі…
Бо потрібна людині людина…
Разом легше і в щасті, і в горі.
© Оксана КУЗІВ "А людині потрібна людина"
