Головна » 2018 » Серпень » 1 » наше волонтерство 2018р
3:57 PM
наше волонтерство 2018р

Василь Білик разом з Вадимом Боженком та 13 іншими особами.

30 липня о 15:31 · 

Велика подяка за статтю пані Наталка Поклад
Добра справа

Вони познайомились у квітні 2008-го на парламентських слуханнях із питань Чорнобильської трагедії. Ідея відкрити капличку в ДЗ «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України» була покликана часом. Проте сказати, що все йшло легко і просто, зовсім не можна. Однак спільними стараннями голови правління громадської організації «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» Віктора Позніка, головного лікаря диспансеру Вадима Боженка та заступника головного лікаря з медичної частини Гудзь Надії Миколаївни, а також допомогою багатьох людей із різних куточків України уже в червні капличка була готова. Спорядили її в невеликому, проте дуже затишному й зручному приміщенні зразу біля входу в один із корпусів диспансеру: тут завжди людно.

Того ж року восени, на Покрову, капличку «Чорнобильський Спас» урочисто відкрили й освятили. Це була найперша лікарняна капличка в Києві – і другий український «Чорнобильський Спас», бо перший чорнобильці Коломиї трохи раніше відкрили в своєму місті.

Рік до року збігав час – і засвідчив: дуже добру справу започатковано. Адже, лікуючи тіло, не слід забувати про душу. І звідтоді церковні каплички з*явилися майже в кожній більшій чи меншій лікарні – як важлива поміч людині для фізичного та духовного зцілення.

«Чорнобильський Спас» у диспансері весь час відчинений. У свята відбуваються в нім урочисті відправи, а в будень заходять сюди за бажання й душевної потреби працівники закладу, матері, що перебувають тут на лікуванні разом із малими дітьми , та й самі діти. І в кожного є що сказати Богові, веселе чи не дуже, – а також спитати в Нього поради та попросити підтримки.

Так непомітно сплинуло 10 років. І ось 12 липня, у день пам`яті святих Першоверховних апостолів Петра і Павла, у «Чорнобильському Спасі» диспансеру отець Василь Білик відправив короткий молебень – ювілейний. Усі спільно возносили молитву Всемилостивому Богу за тих, хто лікує та лікується тут, а також за ініціаторів створення цієї світлої і потрібної каплички.

Отець Василь виголосив проникливу проповідь, зокрема дуже дохідливо розповівши про історію духовного подвигу апостолів. Це було важливо почути всім, але особливо - дітям.

Із благословення Патріарха Київського і Всієї Руси-України Філарета було відзначено головного лікаря Боженка Вадима Борисовича та Позніка Віктора Івановича Благословенною Грамотою, а людей, які невтомно допомагають диспансеру, – медаллю «За жертовність і любов до України»". Серед них - Познік Марія Богданівна, Макаревич Надія Петрівна, Нестеренко Анатолій Васильович, Процик Світлана Олексіївна, Сушко Віктор Олександрович, Кошкін Андрій Євгенович, Королевська Анна Віталіївна, Непийвода Людмила Іванівна.

Також відбулось нагородження дітей - переможців у конкурсі малюнка. А «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» відзначило грамотами тих, хто всі ці роки був незрадливо поруч із ними та допомагав у спільній справі.

Щиро вітали всі доктора медичних наук, професора Віталія Наумовича Корзуна – цьогорічного ювіляра та великого друга закладу, невтомного борця за здоров’я української нації – і не тільки її.

«Чорнобильський Спас» стоїть на сторожі людських душ та тіл – і гуртує людей.

Наталка Поклад

Світлина від Василя Білика.

Переглядів: 34 | Додав: viktor | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2  
ми-Велика подяка за статтю пані Наталка Поклад
Добра справа

Вони познайомились у квітні 2008-го на парламентських слуханнях із питань Чорнобильської трагедії. Ідея відкрити капличку в ДЗ «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України» була покликана часом. Проте сказати, що все йшло легко і просто, зовсім не можна. Однак спільними стараннями голови правління громадської організації «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» Віктора Позніка, головного лікаря диспансеру Вадима Боженка та заступника головного лікаря з медичної частини Гудзь Надії Миколаївни, а також допомогою багатьох людей із різних куточків України уже в червні капличка була готова. Спорядили її в невеликому, проте дуже затишному й зручному приміщенні зразу біля входу в один із корпусів диспансеру: тут завжди людно.

Того ж року восени, на Покрову, капличку «Чорнобильський Спас» урочисто відкрили й освятили. Це була найперша лікарняна капличка в Києві – і другий український «Чорнобильський Спас», бо перший чорнобильці Коломиї трохи раніше відкрили в своєму місті.

Рік до року збігав час – і засвідчив: дуже добру справу започатковано. Адже, лікуючи тіло, не слід забувати про душу. І звідтоді церковні каплички з*явилися майже в кожній більшій чи меншій лікарні – як важлива поміч людині для фізичного та духовного зцілення.

«Чорнобильський Спас» у диспансері весь час відчинений. У свята відбуваються в нім урочисті відправи, а в будень заходять сюди за бажання й душевної потреби працівники закладу, матері, що перебувають тут на лікуванні разом із малими дітьми , та й самі діти. І в кожного є що сказати Богові, веселе чи не дуже, – а також спитати в Нього поради та попросити підтримки.

Так непомітно сплинуло 10 років. І ось 12 липня, у день пам`яті святих Першоверховних апостолів Петра і Павла, у «Чорнобильському Спасі» диспансеру отець Василь Білик відправив короткий молебень – ювілейний. Усі спільно возносили молитву Всемилостивому Богу за тих, хто лікує та лікується тут, а також за ініціаторів створення цієї світлої і потрібної каплички.

Отець Василь виголосив проникливу проповідь, зокрема дуже дохідливо розповівши про історію духовного подвигу апостолів. Це було важливо почути всім, але особливо - дітям.

Із благословення Патріарха Київського і Всієї Руси-України Філарета було відзначено головного лікаря Боженка Вадима Борисовича та Позніка Віктора Івановича Благословенною Грамотою, а людей, які невтомно допомагають диспансеру, – медаллю «За жертовність і любов до України»". Серед них - Познік Марія Богданівна, Макаревич Надія Петрівна, Нестеренко Анатолій Васильович, Процик Світлана Олексіївна, Сушко Віктор Олександрович, Кошкін Андрій Євгенович, Королевська Анна Віталіївна, Непийвода Людмила Іванівна.

Також відбулось нагородження дітей - переможців у конкурсі малюнка. А «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» відзначило грамотами тих, хто всі ці роки був незрадливо поруч із ними та допомагав у спільній справі.

Щиро вітали всі доктора медичних наук, професора Віталія Наумовича Корзуна – цьогорічного ювіляра та великого друга закладу, невтомного борця за здоров’я української нації – і не тільки її.

«Чорнобильський Спас» стоїть на сторожі людських душ та тіл – і гуртує людей.

Наталка Поклад

0
1  
Василь Білик разом з Вадимом Боженком та 13 іншими особами.30 липня о 15:31 · Велика подяка за статтю пані Наталка Поклад
Добра справаВони познайомились у квітні 2008-го на парламентських слуханнях із питань Чорнобильської трагедії. Ідея відкрити капличку в ДЗ «Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення МОЗ України» була покликана часом. Проте сказати, що все йшло легко і просто, зовсім не можна. Однак спільними стараннями голови правління громадської організації «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» Віктора Позніка, головного лікаря диспансеру Вадима Боженка та заступника головного лікаря з медичної частини Гудзь Надії Миколаївни, а також допомогою багатьох людей із різних куточків України уже в червні капличка була готова. Спорядили її в невеликому, проте дуже затишному й зручному приміщенні зразу біля входу в один із корпусів диспансеру: тут завжди людно.Того ж року восени, на Покрову, капличку «Чорнобильський Спас» урочисто відкрили й освятили. Це була найперша лікарняна капличка в Києві – і другий український «Чорнобильський Спас», бо перший чорнобильці Коломиї трохи раніше відкрили в своєму місті.Рік до року збігав час – і засвідчив: дуже добру справу започатковано. Адже, лікуючи тіло, не слід забувати про душу. І звідтоді церковні каплички з*явилися майже в кожній більшій чи меншій лікарні – як важлива поміч людині для фізичного та духовного зцілення.«Чорнобильський Спас» у диспансері весь час відчинений. У свята відбуваються в нім урочисті відправи, а в будень заходять сюди за бажання й душевної потреби працівники закладу, матері, що перебувають тут на лікуванні разом із малими дітьми , та й самі діти. І в кожного є що сказати Богові, веселе чи не дуже, – а також спитати в Нього поради та попросити підтримки.Так непомітно сплинуло 10 років. І ось 12 липня, у день пам`яті святих Першоверховних апостолів Петра і Павла, у «Чорнобильському Спасі» диспансеру отець Василь Білик відправив короткий молебень – ювілейний. Усі спільно возносили молитву Всемилостивому Богу за тих, хто лікує та лікується тут, а також за ініціаторів створення цієї світлої і потрібної каплички.Отець Василь виголосив проникливу проповідь, зокрема дуже дохідливо розповівши про історію духовного подвигу апостолів. Це було важливо почути всім, але особливо - дітям.Із благословення Патріарха Київського і Всієї Руси-України Філарета було відзначено головного лікаря Боженка Вадима Борисовича та Позніка Віктора Івановича Благословенною Грамотою, а людей, які невтомно допомагають диспансеру, – медаллю «За жертовність і любов до України»". Серед них - Познік Марія Богданівна, Макаревич Надія Петрівна, Нестеренко Анатолій Васильович, Процик Світлана Олексіївна, Сушко Віктор Олександрович, Кошкін Андрій Євгенович, Королевська Анна Віталіївна, Непийвода Людмила Іванівна.Також відбулось нагородження дітей - переможців у конкурсі малюнка. А «Коломийське об’єднання ветеранів, інвалідів, волонтерів «Союз Чорнобиль України» відзначило грамотами тих, хто всі ці роки був незрадливо поруч із ними та допомагав у спільній справі.Щиро вітали всі доктора медичних наук, професора Віталія Наумовича Корзуна – цьогорічного ювіляра та великого друга закладу, невтомного борця за здоров’я української нації – і не тільки її.«Чорнобильський Спас» стоїть на сторожі людських душ та тіл – і гуртує людей.Наталка Поклад

Ім`я *:
Email *:
Код *: