так-Віктор Познік дякуємо.молодці.з Богом.нам теж є передача.Сьогодні ми отримали допомогу для наших побратимів на передову від наших друзів волонтерів з діаспори.дякуючи нашим друзям,наші побратими мають змогу захищати нашу неньку Україну.всім щиро вдячні.особливо А.Мельничук....у вівторок маємо все разом передати в нашу легендарну 10-у ГШБ...

вітаємо

Оксана Гаращук Рідна мати моя, ти ночей не доспала 
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти меріє на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, 
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов