Головна » 2022 » Лютий » 8 » Богдан Томенчук 11 год · Все, що нажив - клади на бочку. І вже ні може, ні ачей. І наче вишиту сорочку, Знімаєш небо із плечей.
7:22 AM
Богдан Томенчук 11 год · Все, що нажив - клади на бочку. І вже ні може, ні ачей. І наче вишиту сорочку, Знімаєш небо із плечей.
оВсе, що нажив - клади на бочку. І вже ні може, ні ачей. І наче вишиту сорочку, Знімаєш небо із плечей. Дощами прану-перепрАну, Але втомилися й дощі. І оголило небо рану На мускулистому плечі. Такі часи.Комусь так треба. Тебе пече - нехай пече. Але кому віддати небо, Пошите на твоє плече?.
аВсе, що нажив - клади на бочку. І вже ні може, ні ачей. І наче вишиту сорочку, Знімаєш небо із плечей. Дощами прану-перепрАну, Але втомилися й дощі. І оголило небо рану На мускулистому плечі. Такі часи.Комусь так треба. Тебе пече - нехай пече. Але кому віддати небо, Пошите на твоє плече?.
Все, що нажив - клади на бочку. І вже ні може, ні ачей. І наче вишиту сорочку, Знімаєш небо із плечей. Дощами прану-перепрАну, Але втомилися й дощі. І оголило небо рану На мускулистому плечі. Такі часи.Комусь так треба. Тебе пече - нехай пече. Але кому віддати небо, Пошите на твоє плече?.
