На калині вітер обриває цвіт,
Трави, наче хвилі, у зеленім морі.
Вітре-розбишако, дай мені отвіт,
Скільки ще терпіти нам розбій і горе?

Хіба мало крові випито допіру,
Упирем проклятим з дикого кремля
Стогне під ногами хижих бузовірів.
Зранена й холодна весняна земля.

Мов дракони ночі, вогняні ракети.
На сумних руїнах мамина печаль.
Скільки славних хлопців кануло у Лету,
Скільки відлетіло у небесну даль.

МНа калині вітер обриває цвіт,
Трави, наче хвилі, у зеленім морі.
Вітре-розбишако, дай мені отвіт,
Скільки ще терпіти нам розбій і горе?

Хіба мало крові випито допіру,
Упирем проклятим з дикого кремля
Стогне під ногами хижих бузовірів.
Зранена й холодна весняна земля.

Мов дракони ночі, вогняні ракети.
На сумних руїнах мамина печаль.
Скільки славних хлопців кануло у Лету,
Скільки відлетіло у небесну даль.

На калині вітер обриває цвіт,
Трави, наче хвилі, у зеленім морі.
Вітре-розбишако, дай мені отвіт,
Скільки ще терпіти нам розбій і горе?

Хіба мало крові випито допіру,
Упирем проклятим з дикого кремля
Стогне під ногами хижих бузовірів.
Зранена й холодна весняна земля.

Мов дракони ночі, вогняні ракети.
На сумних руїнах мамина печаль.
Скільки славних хлопців кануло у Лету,
Скільки відлетіло у небесну даль.