лТо ж не була вузесенька стежина. Там цілі юрми сунули туди.І плакала Марія Магдалина, що не подав ніхто йому води.Спішили верхи. Їхали возами. Похід розтягся на дванадцять верст. І Божа Мати плакала сльозами —та поможіть нести ж йому той хрест!Чи ви не люди?! Що за чудасія,дають старцям, підсаджують калік, а тут же йде, ну, добре, не Месія,—людина просто, просто чоловік!Юрма гуде і кожен пнеться ближче.Хтось навіть підбадьорює: терпи, вже он Голгофа, он Череповище! — хрущали під ногами черепи.Сказати б, зброя, це хіба єдине? Так що б зробили стражники юрбі?А в юрмах тих малесенька людина тягла хреста важкого на собі.І хоч би хто! Кому було до того?Всі поспішали місце захопить.Воно ж видніше з пагорба крутого, як він конає, як він хоче пить.І він упав. І руки аж посиніли.Тоді знайшов

хххТо ж не була вузесенька стежина. Там цілі юрми сунули туди.І плакала Марія Магдалина, що не подав ніхто йому води.Спішили верхи. Їхали возами. Похід розтягся на дванадцять верст. І Божа Мати плакала сльозами —та поможіть нести ж йому той хрест!Чи ви не люди?! Що за чудасія,дають старцям, підсаджують калік, а тут же йде, ну, добре, не Месія,—людина просто, просто чоловік!Юрма гуде і кожен пнеться ближче.Хтось навіть підбадьорює: терпи, вже он Голгофа, он Череповище! — хрущали під ногами черепи.Сказати б, зброя, це хіба єдине? Так що б зробили стражники юрбі?А в юрмах тих малесенька людина тягла хреста важкого на собі.І хоч би хто! Кому було до того?Всі поспішали місце захопить.Воно ж видніше з пагорба крутого, як він конає, як він хоче пить.І він упав. І руки аж посиніли.Тоді знайшов

То ж не була вузесенька стежина. Там цілі юрми сунули туди.І плакала Марія Магдалина, що не подав ніхто йому води.Спішили верхи. Їхали возами. Похід розтягся на дванадцять верст. І Божа Мати плакала сльозами —та поможіть нести ж йому той хрест!Чи ви не люди?! Що за чудасія,дають старцям, підсаджують калік, а тут же йде, ну, добре, не Месія,—людина просто, просто чоловік!Юрма гуде і кожен пнеться ближче.Хтось навіть підбадьорює: терпи, вже он Голгофа, он Череповище! — хрущали під ногами черепи.Сказати б, зброя, це хіба єдине? Так що б зробили стражники юрбі?А в юрмах тих малесенька людина тягла хреста важкого на собі.І хоч би хто! Кому було до того?Всі поспішали місце захопить.Воно ж видніше з пагорба крутого, як він конає, як він хоче пить.І він упав. І руки аж посиніли.Тоді знайшов