  
Тетяна Семенченко до Свято-Іллінський храм м.Чорнобиль
16 год
В порожній церкві лише батюшка і Бог,
І сумно й радісно палають з воску свічі.
В повітрі суміш свята і тривог,
Й "Христос воскрес"! - лунає поспіль тричі.
Ніхто таке не зміг би уявити,
Та нині на Великдень - пустка Храм.
Онлайн паски' освятять Божі діти,
Й самотньо воском плачеться свічкам.
Незвичну тишу дзвоном розтинає,
У Небо безліч тягнеться долонь.
В мольбах про милість Божу люд благає,
І сходить Благодатний в світ Вогонь.
Ніколи ще так спрагло не молилось,
Як у годину мору і біди,
В безлюдді безліч Храмів опинилось,
Й живих мирян спустошились ряди.
Та є і кара Божа, є й спасіння:
У покаянні й щирих молитвах.
Щоб славити Христове воскресіння,
Людей ще буде повно по церквах.
Як буде ніде яблуку упасти,
У будні, в кожнім Храмі, й на свята.
Із вірою відійдуть всі напасті,
По милості воскреслого Христа.
Таким, як дотепер вже світ не буде,
Урок й випробування терпить люд.
Змінитися на краще мусять люди,
Звільнившись від міцних гріховних пут.
Хоч зараз в Храмах порожньо на свято,
Вогонь надії в душах ще не щез.
Молімося уклінно і завзято!
За щедру милість Господа з Небес.
Т. Семенченко
| 
