а-Не сваріться, люди, в сім'ях.Скільки того шляху!?Від весілля до безсилля -Як до неба птаху.Скільки тим зіркам світити?Не моргнеш - погаснуть.І вже будуть наші дітиКерувати часом.Що той гнів сьогодні вартий?Ні душі, ні серця.А води просити квартуМоже й доведеться.Ми ж нікому тут, по суті,Більше не потрібні.(Світ і так хворіє люттю).То хіба що рідним-Поступитися, змовчати...Ну... знайти дорогуДо примирення, зарадиХоч себе самого.Бо не знає тої тайниНі одна людина:Чий раніше час настане,Батька чи то сина.По чиїм пройдуть городіЯнголи з мечами.Чи не будуть сльози потімЛитися ночами.... Не сваріться в сім'ях, люди.Ось вже скоро й літо...Буде мир - то ми

ми-Не сваріться, люди, в сім'ях.Скільки того шляху!?Від весілля до безсилля -Як до неба птаху.Скільки тим зіркам світити?Не моргнеш - погаснуть.І вже будуть наші дітиКерувати часом.Що той гнів сьогодні вартий?Ні душі, ні серця.А води просити квартуМоже й доведеться.Ми ж нікому тут, по суті,Більше не потрібні.(Світ і так хворіє люттю).То хіба що рідним-Поступитися, змовчати...Ну... знайти дорогуДо примирення, зарадиХоч себе самого.Бо не знає тої тайниНі одна людина:Чий раніше час настане,Батька чи то сина.По чиїм пройдуть городіЯнголи з мечами.Чи не будуть сльози потімЛитися ночами.... Не сваріться в сім'ях, люди.Ось вже скоро й літо...Буде мир - то ми

Не сваріться, люди, в сім'ях.Скільки того шляху!?Від весілля до безсилля -Як до неба птаху.Скільки тим зіркам світити?Не моргнеш - погаснуть.І вже будуть наші дітиКерувати часом.Що той гнів сьогодні вартий?Ні душі, ні серця.А води просити квартуМоже й доведеться.Ми ж нікому тут, по суті,Більше не потрібні.(Світ і так хворіє люттю).То хіба що рідним-Поступитися, змовчати...Ну... знайти дорогуДо примирення, зарадиХоч себе самого.Бо не знає тої тайниНі одна людина:Чий раніше час настане,Батька чи то сина.По чиїм пройдуть городіЯнголи з мечами.Чи не будуть сльози потімЛитися ночами.... Не сваріться в сім'ях, люди.Ось вже скоро й літо...Буде мир - то ми