Послу,

Голові Представництва

Європейського Союзу в Україні

Жозе Мануелу Пінту Тейшейра

Звернення

Вельмишановний Пане посол, ми інваліди - чорнобильці, міста Коломиї Івано-Франківської області , висловлюємо повагу Вам та Європейським Спільнотам, які Ви маєте честь представляти в нашій країні.

В 1986 – 1990 роках, призвані воєнкоматами як військовозобов`язані, добровольці та відряджені підприємствами як спеціалісти, ми приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, рятували країну від радіаційного забруднення втративши при цьому своє здоров`я.

Інвалідність нами отримна від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка є ядерним інцидентом в тлумаченні п.п. k п. 1 ст. І Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року , до якої Україна приєдналася 12 липня 1996 року.

Відповідно до ст.16 Конституції України , державою було визнано що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу , є обов’язком держави .

Відповідно до  ст.1, ст.13 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), держава визнала свою відповідальність за шкоду завдану громадянам, свій борг перед громадянами постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи за шкоду заподіяну здоров`ю і втрату працездатності   та взяла зобов`язання  його відшкодовувати і забезпечити таким громадянам соціальний захист .

Нормами Закону передбачена виплата державної пенсії постраждалим , в разі встановлення причинного звязку їх інвалідності з наслідками  аварії на Чорнобильській атомній електростанції  , мінімальний розмір якої встановлюється з застосуванням відповідно до групи інвалідності кратних розмірів мінімальної пенсії за віком  .

На привеликий жаль, держава в особі Пенсійного фонду України, не виконувала своїх зобов`язань закріпленних Законом, сплачуючи пенсії, інвалідам – чорнобильцям, в суттєво менших розмірах.

Ми , інваліди – чорнобильці , вимушені були захищати свої права в адміністративних судах і ,  певний період , знаходили там підтримку . Суди в Україні , з 2006 року по червень 2011 року, постановляли рішення якими визнавали дії Пенсійного фонду України неправомірними та зобовязували його нараховувати нам пенсії відповідно до норм Закону . Після проходження судових митарств ,  інваліди – чорнобильці , з того часу до листопаду 2011 року  - хто 4 роки , хто 1  рік  отримували достойні пенсійні виплати .

Але  , відповідно до розпоряджень премьєр – міністра України Миколи Азарова , та віце- премьєр міністра Сергія Тигипко  , Пенсійний фонд України припинив виконання судових рішень давно набравших законної сили , і в листопаді 2011 року ми отримали пенсії ,  в 2 – 6  разів в меншому  розмірі , ніж був отриманий нами , в жовтні 2011 року,  в меншому розмірі ніж це передбачено Законом та підкріплено рішеннями судів . 

Конституція України (стаття 124) встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України . Ці положення також відображені у ст.ст. 1, 11 Закону України «Про судоустрій України», із уточненням по колу осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України , та ст.7, 14 КАС України.

Вищі керівники держави, припинивши виконання рішень суду, зменшили розміри наших пенсій, мотивуючи це економічною кризою та недостатністю коштів в Державному бюджеті України на виплату інвалідам – чорнобильцям пенсій, хоча виконання судового рішення є прямим обов’язком державного службовця, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену, зокрема, і статтею 382 Кримінального кодексу України, за якою склад злочину формується в разі умисного невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. При цьому влада   не торкнулась вже призначених, інколи значно більших від чорнобильських, пенсійних виплат, зокрема - держслужбовцям, в свою чергу мотивуючи це тим, що зменшення їх великих розмірів – суперечить Конституції України. Але виникає питання , а зменшення наших, інвалідів – чорнобильців пенсій не суперечить Конституції України ?!!!

Стаття 5.2. Конвенції про права інвалідів  , що ратифікована Україною,  16.12.2009 та набрала чинності 06.03.2010 передбачає :

«Держави-учасниці  забороняють  будь-яку  дискримінацію  за

ознакою  інвалідності  й гарантують інвалідам рівний та ефективний

правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.»

Ми вбачаємо в діях вищіх посадових осіб держави , щодо не виконання рішень судів та відселя реального , значного зменшення лише наших , інвалідів – чорнобильців , пенсій - признаки дискримінації за ознакою  інвалідності , порушення принципів верховенства права - принципу пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової певності  та вважаємо що такі дії  розраховані на те  , що ми як інваліди обмежені в своїх можливостях і не зможемо відстояти свої права .

Ми розуміємо складності які є в державі , в звязку з світовою кризою , з бюджетом країни взагалі і Пенсійного Фонду зокрема, але хіба є моральним  вирішувати ці проблеми за рахунок інвалідів – чорнобильців , які стали інвалідами рятуючи країну  .

Значна кількість  з нас , як громадян України ,  підтримує курс України на вступ  до  Європейського Союзу , більшисть стран якого є взірцем сталих демократій , побудованих на принципах верховенства права, надійності, передбачуваності, недискримінації .

Тому просимо Вас  звернути увагу Президента України Віктора Януковича  на позицію, яка знайшла відображення в рішеннях Європейського суду з прав людини і яка зводиться до того, що право на судовий захист стало б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове судове рішення залишалося б недіючим на шкоду однієї зі сторін; виконання рішення, винесене будь-яким судом, повинне розглядатися як невід’ємна частина «суду», виконання судового рішення є невід’ємним елементом права на судовий захист.

Просимо Вас  користуючись Вашим авторітетом та в рамках Ваших повноважень  застосувати Ваш вплив   на керівників України для  захисту інвалідів – чорнобильців України від порушень наших прав з боку високопосадових можновладців  та відновлення виплат наших пенсій в розмірах передбачених нормою  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( 796-12 ) та закріплених рішеннями  судів .

Просимо поінформувати про цей лист органи Європейського Союзу , що відповідають за перемовний процес , щодо асоціації України в ЄС.

Будемо вдячні , якщо Ви поінформуєте нас про результат розгляду нашого звернення за адресою: Позніку Вікторові Івановичу, бульвар Лесі Українки, 7/8, а/с132, м.Коломия, Івано-Франківстка обасть, 78200.

З повагою  інваліди - чорнобильці, міста Коломиї Івано-Франківської області .