Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води,В годину щасливу, і в радості мить,любіть у годину негоди.Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов'їну.Без неї — ніщо ми, як порох і дим,Розвіяний в полі вітрами…Любіть Україну всім серцем своїмі всіма своїми ділами.Для нас вона в світі єдина, однаяк очі її ніжно-карі…Вона — у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,у пісні у кожній, у думі,в дитячій усмішці, в дівочих очахі в стягів багряному шумі…Як та купина, що горить — не згора,живе у стежках, у дібровах,у зойках гудків, і у хвиля

Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води,В годину щасливу, і в радості мить,любіть у годину негоди.Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов'їну.Без неї — ніщо ми, як порох і дим,Розвіяний в полі вітрами…Любіть Україну всім серцем своїмі всіма своїми ділами.Для нас вона в світі єдина, однаяк очі її ніжно-карі…Вона — у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,у пісні у кожній, у думі,в дитячій усмішці, в дівочих очахі в стягів багряному шумі…Як та купина, що горить — не згора,живе у стежках, у дібровах,у зойках гудків, і у хвиля

Любіть Україну, як сонце, любіть,як вітер, і трави, і води,В годину щасливу, і в радості мить,любіть у годину негоди.Любіть Україну у сні й наяву,вишневу свою Україну,красу її, вічно живу і нову,і мову її солов'їну.Без неї — ніщо ми, як порох і дим,Розвіяний в полі вітрами…Любіть Україну всім серцем своїмі всіма своїми ділами.Для нас вона в світі єдина, однаяк очі її ніжно-карі…Вона — у зірках, і у вербах вона,і в кожному серця ударі,у квітці, й пташині, в кривеньких тинах,у пісні у кожній, у думі,в дитячій усмішці, в дівочих очахі в стягів багряному шумі…Як та купина, що горить — не згора,живе у стежках, у дібровах,у зойках гудків, і у хвиля