ми-Віктор Познік17 год · Дозволено в життєписіЛіна Костенко
8 грудня 2018 р. · 
Коли буду я навіть сивою, 
і життя моє піде мрякою, 
я для тебе буду красивою, 
а для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою, 
ще для когось відьмою, коброю. 
А між іншим, якщо відверто, 
то була я дурною і доброю. 
Безборонною, несинхронною 
ні з теоріями, ні з практиками. 
І боліла в мені іронія 
всіма ліктиками й галактиками. 
І не знало міщанське кодло, 
коли я захлиналась лихом, 
що душа між люди виходила 
забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному, 
я просила в цьому сторіччі 
хоч би той магазинний мінімум: 
— Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля, 
написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя, 
люди, будьте взаємно красивими!tagПозначити на світлиніpinДодати розташуванняpencilРедагувати26Ви, Людмила Балабус, Mariya Festryga та ще 232 коментаріПодобаєтьсяКоментувати[url=https://www.facebook.com/ajax/sharer/?s=22&appid=25554907596&id=626395844480631&p[0]=100013306630660&p[1]=626396077813941&sharer_type=all_modes&av=100013306630660]Поширити[/url]Комента

• 
  
  

так0Віктор Познік17 год · Дозволено в життєписіЛіна Костенко
8 грудня 2018 р. · 
Коли буду я навіть сивою, 
і життя моє піде мрякою, 
я для тебе буду красивою, 
а для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою, 
ще для когось відьмою, коброю. 
А між іншим, якщо відверто, 
то була я дурною і доброю. 
Безборонною, несинхронною 
ні з теоріями, ні з практиками. 
І боліла в мені іронія 
всіма ліктиками й галактиками. 
І не знало міщанське кодло, 
коли я захлиналась лихом, 
що душа між люди виходила 
забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному, 
я просила в цьому сторіччі 
хоч би той магазинний мінімум: 
— Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля, 
написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя, 
люди, будьте взаємно красивими!tagПозначити на світлиніpinДодати розташуванняpencilРедагувати26Ви, Людмила Балабус, Mariya Festryga та ще 232 коментаріПодобаєтьсяКоментувати[url=https://www.facebook.com/ajax/sharer/?s=22&appid=25554907596&id=626395844480631&p[0]=100013306630660&p[1]=626396077813941&sharer_type=all_modes&av=100013306630660]Поширити[/url]Коментарі

• Людмила Балабус Ви дуже гарна пара!
  

Віктор Познік17 год · Дозволено в життєписіЛіна Костенко
8 грудня 2018 р. · 
Коли буду я навіть сивою, 
і життя моє піде мрякою, 
я для тебе буду красивою, 
а для когось, може, й ніякою.

А для когось лихою, впертою, 
ще для когось відьмою, коброю. 
А між іншим, якщо відверто, 
то була я дурною і доброю. 
Безборонною, несинхронною 
ні з теоріями, ні з практиками. 
І боліла в мені іронія 
всіма ліктиками й галактиками. 
І не знало міщанське кодло, 
коли я захлиналась лихом, 
що душа між люди виходила 
забинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному, 
я просила в цьому сторіччі 
хоч би той магазинний мінімум: 
— Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля, 
написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя, 
люди, будьте взаємно красивими!tag