ЦИХ ТРИСТА ДНІВ... Це наш аркан... Це наш останній танець...По склі, хоча співаєм - по росі...Цих триста днів, що кожен як спартанець,Це наш гопак, котрий танцюють всі,Самі собі постанемо щитами... І кожен меч - як виріс із руки... Могили навернули нас до тями, З-під каблуків - розтоптані страхи... Керва взялась калиновою бростю Прийшла на нашу музику пора... Це наш аркан над Тисою і Россю. Це наш гопак від Бугу до Дністра, Затерта вічна рима до руїни? Затуркана натурниця сльози? З твоїх образ одвічних, Україно, На небесах писали образи... Під цей осатанілий пафос герців

ЦИХ ТРИСТА ДНІВ... Це наш аркан... Це наш останній танець...По склі, хоча співаєм - по росі...Цих триста днів, що кожен як спартанець,Це наш гопак, котрий танцюють всі,Самі собі постанемо щитами... І кожен меч - як виріс із руки... Могили навернули нас до тями, З-під каблуків - розтоптані страхи... Керва взялась калиновою бростю Прийшла на нашу музику пора... Це наш аркан над Тисою і Россю. Це наш гопак від Бугу до Дністра, Затерта вічна рима до руїни? Затуркана натурниця сльози? З твоїх образ одвічних, Україно, На небесах писали образи... Під цей осатанілий пафос герців

ЦИХ ТРИСТА ДНІВ... Це наш аркан... Це наш останній танець...По склі, хоча співаєм - по росі...Цих триста днів, що кожен як спартанець,Це наш гопак, котрий танцюють всі,Самі собі постанемо щитами... І кожен меч - як виріс із руки... Могили навернули нас до тями, З-під каблуків - розтоптані страхи... Керва взялась калиновою бростю Прийшла на нашу музику пора... Це наш аркан над Тисою і Россю. Це наш гопак від Бугу до Дністра, Затерта вічна рима до руїни? Затуркана натурниця сльози? З твоїх образ одвічних, Україно, На небесах писали образи... Під цей осатанілий пафос герців