ми-Пане Степане, від роду Бандеро,
Що Україна - то є, то не є?
Там по росіях чи знов - есесерах? -
Наша свобода гниє? Не гниє?
Вічні мерзоти поглинули тіло,
Певно, примерзла до нього душа,
Пане Симоне, від болю аж біло,
Де в того болю чи край, чи межа?
Несторе, Орлику...Перші із джобсів,
В мудрі реєстри не вписані ми...
Пане Чупринко, а що то за хлопці -
Кості біліють в снігах Колими?
Першопокликаний, чуєш, Андрію,
З лагідних тиш нерозритих могил -
Хто там виходить, аж небо зоріє?
Ангели, кажеш? Лишень що без крил?

а-Пане Степане, від роду Бандеро,
Що Україна - то є, то не є?
Там по росіях чи знов - есесерах? -
Наша свобода гниє? Не гниє?
Вічні мерзоти поглинули тіло,
Певно, примерзла до нього душа,
Пане Симоне, від болю аж біло,
Де в того болю чи край, чи межа?
Несторе, Орлику...Перші із джобсів,
В мудрі реєстри не вписані ми...
Пане Чупринко, а що то за хлопці -
Кості біліють в снігах Колими?
Першопокликаний, чуєш, Андрію,
З лагідних тиш нерозритих могил -
Хто там виходить, аж небо зоріє?
Ангели, кажеш? Лишень що без крил?

Пане Степане, від роду Бандеро,
Що Україна - то є, то не є?
Там по росіях чи знов - есесерах? -
Наша свобода гниє? Не гниє?
Вічні мерзоти поглинули тіло,
Певно, примерзла до нього душа,
Пане Симоне, від болю аж біло,
Де в того болю чи край, чи межа?
Несторе, Орлику...Перші із джобсів,
В мудрі реєстри не вписані ми...
Пане Чупринко, а що то за хлопці -
Кості біліють в снігах Колими?
Першопокликаний, чуєш, Андрію,
З лагідних тиш нерозритих могил -
Хто там виходить, аж небо зоріє?
Ангели, кажеш? Лишень що без крил?