ми-"Чуєш, тилинка: за нотою нота, Крапля роси павутину пече - Видобуває нечутно, аж доки Щось невблаганне дійде до очей. Наче озвучує, що проминуло, Та повернулося - згуком ячить, Серце луною тонкою війнуло, Залоскотало і знову мовчить. Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша, В чаші німує Господнє вино, Мов до Причастя - розбуджена вишня Губить пречисте зерно" (Мирослав Лазарук. Тилинка
а-"Чуєш, тилинка: за нотою нота, Крапля роси павутину пече - Видобуває нечутно, аж доки Щось невблаганне дійде до очей. Наче озвучує, що проминуло, Та повернулося - згуком ячить, Серце луною тонкою війнуло, Залоскотало і знову мовчить. Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша, В чаші німує Господнє вино, Мов до Причастя - розбуджена вишня Губить пречисте зерно" (Мирослав Лазарук. Тилинка
"Чуєш, тилинка: за нотою нота, Крапля роси павутину пече - Видобуває нечутно, аж доки Щось невблаганне дійде до очей. Наче озвучує, що проминуло, Та повернулося - згуком ячить, Серце луною тонкою війнуло, Залоскотало і знову мовчить. Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша, В чаші німує Господнє вино, Мов до Причастя - розбуджена вишня Губить пречисте зерно" (Мирослав Лазарук. Тилинка
