ми-"Чуєш, тилинка: за нотою нота,
Крапля роси павутину пече -
Видобуває нечутно, аж доки
Щось невблаганне дійде до очей.
Наче озвучує, що проминуло,
Та повернулося - згуком ячить,
Серце луною тонкою війнуло,
Залоскотало і знову мовчить.
Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша,
В чаші німує Господнє вино,
Мов до Причастя - розбуджена вишня
Губить пречисте зерно"
(Мирослав Лазарук. Тилинка

а-"Чуєш, тилинка: за нотою нота,
Крапля роси павутину пече -
Видобуває нечутно, аж доки
Щось невблаганне дійде до очей.
Наче озвучує, що проминуло,
Та повернулося - згуком ячить,
Серце луною тонкою війнуло,
Залоскотало і знову мовчить.
Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша,
В чаші німує Господнє вино,
Мов до Причастя - розбуджена вишня
Губить пречисте зерно"
(Мирослав Лазарук. Тилинка

"Чуєш, тилинка: за нотою нота,
Крапля роси павутину пече -
Видобуває нечутно, аж доки
Щось невблаганне дійде до очей.
Наче озвучує, що проминуло,
Та повернулося - згуком ячить,
Серце луною тонкою війнуло,
Залоскотало і знову мовчить.
Що ще потрібно? Тут сповідь і тиша,
В чаші німує Господнє вино,
Мов до Причастя - розбуджена вишня
Губить пречисте зерно"
(Мирослав Лазарук. Тилинка