Дякувати Богу, що живі

Переглядаючи в думках всі свої попередньо прожиті роки, часто згадую моменти життя коли доля зводила нас при роботі та спілкуванні з усіма нашими чорнобильцями, що так скоро покинули цей світ. Сумно стає, важко, але життя продовжується, є для кого жити нам – маємо сім’ї, родини, дітей та внуків. Маємо дві каплички «Чорнобильський спас» – одну в Коломиї, ще одну – у Пущі Водиці, дитячому диспансері радіаційного захисту населення. Маємо в музеї історії міста Коломиї свій постійно діючий стенд «Ми і Чорнобиль», маємо вулицю Чорнобильську, маємо палати для чорнобильців у Коломийській ЦРЛ та свій офіс, де постійно є можливість поспілкуватись не тільки з нашими чорнобильцями, а й з вдовами Небесної Сотні, учасниками АТО, учасниками бойових дій, інвалідами війни та просто з громадою Коломийщини. Наша чорнобильська спільнота працює на теренах Коломийщини з 1990 року. На 29 роковини чорнобильського лиха минає 25 років чорнобильського руху на Коломийщині. Ми активно та дієво пройшли з честю Майдан-2004 та Майдан-2014, війну з кремлівськими терористами. Проводимо постійно волонтерську роботу з воїнами АТО з госпіталями, де є наші поранені бійці, з переселенцями та чорнобильцями Сходу та всіх областей України, надаємо постійну допомогу та співпрацюємо. Ми також відчули досить суттєву допомогу від жінок-заробітчан з Італії, вихідцями з Луцька, Городенка та Коломиї, а також працюємо з інвалідами та малозабезпеченими і багатодітними сім’ями. Коломийська громадська організація інвалідів (СЧУ) та Комітет «Діти Чорнобиля» постійно проводять прощі з чорнобильцями комфортабельними автобусами по 50 чоловік, були три рази в Зарваниці, два рази в Манявський Скит, Собор святого Юра (м.Львів), Почаївській Лаврі, три рази в Свято-Іллінському храмі (м.Чорнобиль) та три рази з дітьми у садибі святого Миколая та три рази з дітьми в м. Києві. Також до нас приїздили голови обласних чорнобиль сяких організацій міст Києва, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Львова, Рівного, Тернополя. Ми приймали дітей на великодні та різдвяні свята з міст Києва, Рівного, Білої Церкви. Постійно проводимо госпіталізацію чорнобильців разом з дітьми, Науковому Центрі Радіаційної медицини Академії Медичних Наук України м. Києва та Пущі-Водиці – дитячий диспансер радіаційного захисту населення. Також завжди проводимо 1 червня День захисту дітей та приймаємо активну громадську участь у всіх заходах Коломийщини та області.

З кожним роком даються взнаки наші хронічні хвороби та вік. Вже більше п’яти років нас абсолютно ніхто не фінансує. На одного чорнобильця держава виділяє 2 гривні на місяць на безкоштовні рецепти. А за світло в офісі у березні 2015 року ми заплатили 150 гривень за 100 кВт електроенергії. Це просто наруга і жах що творять чиновники по відношенню до героїв-ліквідаторів, що спасли світ у 1986 році. Те саме страхіття з цінами в аптеках.

Але є надія на Бога, на державу, на народ український, на своїх побратимів, що завжди поруч.

Здоров’я, миру та спокою нам усім!

Віктор ПОЗНІК.