Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
0
ми-Вже не нап’ється мама із криниці Води холодної до ломоти в зубах. І не прийдуть сусідські молодиці, З новинами на гострих язиках. Не вдарить тато у відро іржаве Старим, ще, певно, прадіда ланцом. І не побачить сонячні заграви Над її віщим, змореним чолом… Стоїть криниця оком серед саду, Гіркий намул на серці джерела, До неї, мов до мами, на пораду Спішу я знову до свого села… Відро з ланцом «позичили» сусіди, Немов язик у дзвона хтось відтяв. Не вид
0
так-Вже не нап’ється мама із криниці Води холодної до ломоти в зубах. І не прийдуть сусідські молодиці, З новинами на гострих язиках. Не вдарить тато у відро іржаве Старим, ще, певно, прадіда ланцом. І не побачить сонячні заграви Над її віщим, змореним чолом… Стоїть криниця оком серед саду, Гіркий намул на серці джерела, До неї, мов до мами, на пораду Спішу я знову до свого села… Відро з ланцом «позичили» сусіди, Немов язик у дзвона хтось відтяв. Не вид
0
Вже не нап’ється мама із криниці Води холодної до ломоти в зубах. І не прийдуть сусідські молодиці, З новинами на гострих язиках. Не вдарить тато у відро іржаве Старим, ще, певно, прадіда ланцом. І не побачить сонячні заграви Над її віщим, змореним чолом… Стоїть криниця оком серед саду, Гіркий намул на серці джерела, До неї, мов до мами, на пораду Спішу я знову до свого села… Відро з ланцом «позичили» сусіди, Немов язик у дзвона хтось відтяв. Не вид