Головна » 2023 » Травень » 10 » Л.Костенко.Старесенька, іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здоров'я, де тепер воно?
3:39 AM
Л.Костенко.Старесенька, іде по тій дорозі. Як завжди. Як недавно. Як давно. Спинилася. Болять у неї нозі. Було здоров'я, де тепер воно?

Переглядів: 79 | Додав: viktor | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
3 viktor  
0
Старесенька, іде по тій дорозі.Як завжди. Як недавно. Як давно.Спинилася. Болять у неї нозі.Було здоров'я, де тепер воно?І знов іде... Зникає за деревами...Світанок стежку снігом притрусив.Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.Горить ліхтар, ніхто не погасив,Моя бабусю, старша моя мамо!Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!Якими я скажу тобі словами,що ти в мені повік не одболиш!Земля без тебе ні стебла не вродить,і молоді ума не добіжать.Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,і насіння у вузликах лежать.Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.А ті казки, те слово, ті сади,і так по крихті, крихті Україна —іде з тобою, Боже мій, куди?!Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!Вже й час с в тебе, пізно, але

2 viktor  
0
Старесенька, іде по тій дорозі.Як завжди. Як недавно. Як давно.Спинилася. Болять у неї нозі.Було здоров'я, де тепер воно?І знов іде... Зникає за деревами...Світанок стежку снігом притрусив.Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.Горить ліхтар, ніхто не погасив,Моя бабусю, старша моя мамо!Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!Якими я скажу тобі словами,що ти в мені повік не одболиш!Земля без тебе ні стебла не вродить,і молоді ума не добіжать.Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,і насіння у вузликах лежать.Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.А ті казки, те слово, ті сади,і так по крихті, крихті Україна —іде з тобою, Боже мій, куди?!Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!Вже й час с в тебе, пізно, але

1 viktor  
0
Старесенька, іде по тій дорозі.Як завжди. Як недавно. Як давно.Спинилася. Болять у неї нозі.Було здоров'я, де тепер воно?І знов іде... Зникає за деревами...Світанок стежку снігом притрусив.Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.Горить ліхтар, ніхто не погасив,Моя бабусю, старша моя мамо!Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!Якими я скажу тобі словами,що ти в мені повік не одболиш!Земля без тебе ні стебла не вродить,і молоді ума не добіжать.Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,і насіння у вузликах лежать.Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.А ті казки, те слово, ті сади,і так по крихті, крихті Україна —іде з тобою, Боже мій, куди?!Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!Вже й час с в тебе, пізно, але

Ім`я *:
Email *:
Код *: