р..Я пригадала матір молодою.Вона у мене, як була молодша,була предивна, як на людський глузд.Було, сльозами набрякають очі,вона ж сміється кутиками вуст.Таке обличчя чи така вже звичка,а голосочок! – чистий, мов кришталь.Така була красива молодичка,вуста сміються, а в очах печаль.Вона й мені казала: – Як не буде,не скигли, доню, то великий брид.Здушили сльози – не виходь на люди.Болить душа – не виявляй на вид.Як горе те сподіялося з нами, –не стало батька, то на другий ріктак хлопці і ходили табунами,щоб хоч побачить матір звіддалік.

о..Я пригадала матір молодою.Вона у мене, як була молодша,була предивна, як на людський глузд.Було, сльозами набрякають очі,вона ж сміється кутиками вуст.Таке обличчя чи така вже звичка,а голосочок! – чистий, мов кришталь.Така була красива молодичка,вуста сміються, а в очах печаль.Вона й мені казала: – Як не буде,не скигли, доню, то великий брид.Здушили сльози – не виходь на люди.Болить душа – не виявляй на вид.Як горе те сподіялося з нами, –не стало батька, то на другий ріктак хлопці і ходили табунами,щоб хоч побачить матір звіддалік.

..Я пригадала матір молодою.Вона у мене, як була молодша,була предивна, як на людський глузд.Було, сльозами набрякають очі,вона ж сміється кутиками вуст.Таке обличчя чи така вже звичка,а голосочок! – чистий, мов кришталь.Така була красива молодичка,вуста сміються, а в очах печаль.Вона й мені казала: – Як не буде,не скигли, доню, то великий брид.Здушили сльози – не виходь на люди.Болить душа – не виявляй на вид.Як горе те сподіялося з нами, –не стало батька, то на другий ріктак хлопці і ходили табунами,щоб хоч побачить матір звіддалік.