пМамо, мамо, голубко моя сизокрила.
Твої руки для нас дітей, наче крила.
В колисці нас колисали, бавили нас і завжди
своїх дітей захищали.
Серцем і душею, мамо, ти нас дуже любила.
Про наше щастя і здоров’я Бога просила;
на коліна вклякала, до землі припадала.
Але час і роки швидко пройшли
Виросли, мамо твої діти і пішли у світи.
Самотньою залишилася ти.
Діти у світах шукають свого
Про маму згадують зрідка
Не знають що мати до ліжка прикута
і не має кому подати їй горнятко води.
На ліжку лежить і молитву до Бога старенька
за діточок своїх губами шевелить.
Не за себе, а за тих яких в муках народила.
Все в Господа їм щастя і доброї долі благає.
А дітки, а дітки, далеко від отчого двору.
Так далеко, що й забули про матір стареньку.
Все відкладають поїздку до неньки..24.08.1935р-27.09.2016р.

оМамо, мамо, голубко моя сизокрила.
Твої руки для нас дітей, наче крила.
В колисці нас колисали, бавили нас і завжди
своїх дітей захищали.
Серцем і душею, мамо, ти нас дуже любила.
Про наше щастя і здоров’я Бога просила;
на коліна вклякала, до землі припадала.
Але час і роки швидко пройшли
Виросли, мамо твої діти і пішли у світи.
Самотньою залишилася ти.
Діти у світах шукають свого
Про маму згадують зрідка
Не знають що мати до ліжка прикута
і не має кому подати їй горнятко води.
На ліжку лежить і молитву до Бога старенька
за діточок своїх губами шевелить.
Не за себе, а за тих яких в муках народила.
Все в Господа їм щастя і доброї долі благає.
А дітки, а дітки, далеко від отчого двору.
Так далеко, що й забули про матір стареньку.
Все відкладають поїздку до неньки..24.08.1935р-27.09.2016р.

Мамо, мамо, голубко моя сизокрила.
Твої руки для нас дітей, наче крила.
В колисці нас колисали, бавили нас і завжди
своїх дітей захищали.
Серцем і душею, мамо, ти нас дуже любила.
Про наше щастя і здоров’я Бога просила;
на коліна вклякала, до землі припадала.
Але час і роки швидко пройшли
Виросли, мамо твої діти і пішли у світи.
Самотньою залишилася ти.
Діти у світах шукають свого
Про маму згадують зрідка
Не знають що мати до ліжка прикута
і не має кому подати їй горнятко води.
На ліжку лежить і молитву до Бога старенька
за діточок своїх губами шевелить.
Не за себе, а за тих яких в муках народила.
Все в Господа їм щастя і доброї долі благає.
А дітки, а дітки, далеко від отчого двору.
Так далеко, що й забули про матір стареньку.
Все відкладають поїздку до неньки..24.08.1935р-27.09.2016р.