Головна » 2021 » Лютий » 12 » ми це пройшли...1986р.
1:55 PM
ми це пройшли...1986р.

Anna Korolevska 9 лютого о 19:55 · Масковий режим - вимога часу, в нашій історії це було 35 років тому... Бережіть себе та отоючих National Chernobyl Museum 9 лютого о 19:45 · #колекціяНМЧ #chornobylmuseum_collection Пандемія коронавірусу змусила мільйони людей по всьому світу звернутись до засобів індивідуального захисту і почати використовувати захисні маски. Комусь це придає відчуття спокою і захищеності від зараження вірусом, у деяких людей носіння маски викликає дискомфорт. Необхідність надягати захисну маску оголила неоднозначне, часом протилежне, ставлення до цього аксесуару. Під час ліквідації чорнобильської катастрофи використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) мало дуже велике значення для збереження життя та здоров’я людей, які працювали в умовах аномально високого забруднення території та високого радіаційного випромінювання. Питання вдягати маску чи ні, не було приводом обговорення, майже всім було зрозуміло - маска рятує життя. Теж саме можливо стверджувати і сьогодні. На численних фотографіях часів ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи ми бачимо людей, обличчя яких закриває маска білого кольору. Це легендарний респіратор «Пелюстка» для індивідуального захисту органів дихання. Через свою низьку вартість виготовлення, простоту використання і доступність матеріалів, він повсюдно використовувався в зоні катастрофи, і надзвичайно масово випускався в Радянському Союзі. Респіратор ШБ «Пелюстка» був розроблений в 1954 році, за участю С. М. Шатського і П.І. Басманова під керівництвом І.В. Петрянова. В 1966 році колективу з 11 чоловік на чолі з академіком І.В. Петряновим, за цей винахід була присуджена Ленінська премія. Основні параметри базової конструкції виявилися такої високої якості, що були визначені як сенсаційні для свого часу. Досі респіратор «Пелюстка», як індивідуальний засіб захисту дихальних шляхів від РА (радіаційних аерозолів) використовується і залишається штатним засобом радіаційного захисту робітників атомних станцій. Тільки за 50 років з 1956 по 2006 рік було виготовлено понад 6 млрд. масок «Пелюстка» різних модифікацій. В якості ж найпростіших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) в разі радіаційного забруднення місцевості службами Цивільної оборони СРСР , які існували на кожному підприємстві та організації, населенню пропонувалося використовувати саморобні марлево-ватні пов’язки та протипилові маски. Пов'язка мала добре закривати ніс і рот, тому верхній її край мав бути на рівні очей, а нижній - заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язували на тім'ї, верхні - на потилиці. Для захисту очей було бажано надіти спеціальні герметичні окуляри, які б щільно прилягали до обличчя. Після вибуху реактора 4-го енергоблоку ЧАЕС марлево-ватні пов’язки або протипилові маски могли б достатньо надійно захистити органи дихання мешканців Прип’яті та Чорнобильського району від потрапляння радіоактивного пилу. В разі їх відсутності захисним бар’єром для радіоактивних часток могли б стати рушники, шарфи і навіть носові хустки чи щось до них подібне. Та, на жаль, ніхто з тодішніх можновладців не насмілився взяти на себе відповідальність та сповістити людей про необхідність застосувати найпростіші ЗІЗ, щільно закрити вікна та двері, і не виходити з своїх квартирах до початку загальної евакуації. Такі елементарні заходи зберегли б здоров’я тисячам людей і, перш за все, дітям, але… Як стверджують фахівці, сьогодні таку ватно-марлеву пов'язку без будь-якої модернізації можна використати і для захисту від коронавірусу. Та при цьому слід пам’ятати, що це одноразовий засіб захисту. Прання чи прасування такої маски призведе до суттєвої втрати її захисних властивостей. Коментарі Напишіть коментар…

Переглядів: 153 | Додав: viktor | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
3 viktor  
0
ми-1:55 PM 





МИ ЦЕ ПРОЙШЛИ...1986Р.

2 viktor  
0
так-1:55 PM 





МИ ЦЕ ПРОЙШЛИ...1986Р.

1 viktor  
0
1:55 PM 





МИ ЦЕ ПРОЙШЛИ...1986Р.

Ім`я *:
Email *:
Код *: