Богдан Томенчук2 год ·
Які замети і які дощі?
Лиш ангел із глибокими очима
Замісто сну приходить уночі...
Сидять собі удвох із охоронцем,
І вірю, що так вирішив ГоспОдь...
Коли не Бог, а циган крутить сонцем,
Той ангел каже:"Не пилуйся, Бодь...
То ми обИдва душу тобі гложем.
То ми впряглись і Оремо чоло,
Ще не булО, аби булО не Боже,
А це не те, "щоб Якось не булО..."
Коли болить - той біль розвіють крила,
І не соромся, коли біль чужий...
Бо тільки він - і стигма, і мірило,
Бо найстрашніший біль, котрий нічий...
Бреде світами, як сліпий сновида,
По кому вдарить - от кобИ знаття...
Той біль нічийний не одних зобидив,
Бо він такий, як гріх без каяття...
Такий приблудний і такий облудний,
І рве світи з останніх сухожиль,
Усепроникний, безпротиотрутний
Непогамовний, бо нічийний, біль..."
Свята Байдужість, ніби сита їмосць...
Для того і воскрес Він із хреста,
Щоб кожен біль завжди бував чиїмось,
А не такий вселенський сирота...