дякуємо

молодці

Тетяна Семенченко‎Чернобыльцы и припятчане25 серпня ·  Там, де трави не скошені- моя мила земля.
Щедро атомом зрошені рідні луки й поля.
Тиша дивна, мов первісна, аж струною бринить.
Підступа повінь сліз гірких, не спинити за мить.

Дикий звір ходить поквапцем і немає людей.
Зіржавіла геть клямочка від просівших дверей.
Не завходить сусідка, “добрий день”- не вітає,
Тільки вітер- вітрисько в піднебессі гуляє.

Полину- полиночку! І повік не скосити.
У городі й садочку- диким кленам лиш жити.
Голубінь яструб креше, птаху вольному- воля.
А ми тужим і досі, бо гірка наша доля.

Т. Семенченко1 коментарів1 поширення6Ви та 5 інших осібПодобаєтьсяПоказати більше реакційКоментувати[url=https://www.facebook.com/ajax/sharer/?s=37&appid=2309869772&id=518707828571831&p[0]=931487633714514&sharer_type=all_modes&av=100013306630660&feedback_referrer=%2Fphoto.php&feedback_source=17]Поширити[/url]КоментаріВіктор Познік дякуємоКерувати1ПодобаєтьсяПоказати більше реакцій · Відповісти · 1 дн.

Напишіть коментар...