так-Моя ти осене сумна.
Моя ти панно златоглава.
Моя вина, твоя вина,
Що так гірчить вечірня кава.

Що так незАтишно в дворі.
І зовсім кволо біля хати.
І гаснуть жовті ліхтарі
Там, де повинно посвітати.

І на столі холоне чай,
І пташка стукає у шибку.
Моя ти осене, тримай
Води краплину й хліба скибку.

Ти заросись і добреди
До білих килимів зимових.
Через сніги і холоди
До весен ніжно-калинових.

А я цей час перетерплю.
Перестраждаю вечорами.
Зерно в муку перемелю
І буду пить життя вустами.

І на Андрія ворожить,
І дякувать Святій Марії.
Я буду просто собі жить
І не зважать на сніговії.

Моя ти осене, поплач
Зі мною разом в листі клену.
Моя ти осене, пробач -
Я так люблю весну зелену.
Г.Потопляк.tagПознач

ми-Моя ти осене сумна.
Моя ти панно златоглава.
Моя вина, твоя вина,
Що так гірчить вечірня кава.

Що так незАтишно в дворі.
І зовсім кволо біля хати.
І гаснуть жовті ліхтарі
Там, де повинно посвітати.

І на столі холоне чай,
І пташка стукає у шибку.
Моя ти осене, тримай
Води краплину й хліба скибку.

Ти заросись і добреди
До білих килимів зимових.
Через сніги і холоди
До весен ніжно-калинових.

А я цей час перетерплю.
Перестраждаю вечорами.
Зерно в муку перемелю
І буду пить життя вустами.

І на Андрія ворожить,
І дякувать Святій Марії.
Я буду просто собі жить
І не зважать на сніговії.

Моя ти осене, поплач
Зі мною разом в листі клену.
Моя ти осене, пробач -
Я так люблю весну зелену.
Г.Потопляк.tagПознач

Моя ти осене сумна.
Моя ти панно златоглава.
Моя вина, твоя вина,
Що так гірчить вечірня кава.

Що так незАтишно в дворі.
І зовсім кволо біля хати.
І гаснуть жовті ліхтарі
Там, де повинно посвітати.

І на столі холоне чай,
І пташка стукає у шибку.
Моя ти осене, тримай
Води краплину й хліба скибку.

Ти заросись і добреди
До білих килимів зимових.
Через сніги і холоди
До весен ніжно-калинових.

А я цей час перетерплю.
Перестраждаю вечорами.
Зерно в муку перемелю
І буду пить життя вустами.

І на Андрія ворожить,
І дякувать Святій Марії.
Я буду просто собі жить
І не зважать на сніговії.

Моя ти осене, поплач
Зі мною разом в листі клену.
Моя ти осене, пробач -
Я так люблю весну зелену.
Г.Потопляк.tagПознач