ми-Чудотворна Ікона Святителя і Чудотворця Миколаяв Чорнобилі згадується з 18 століття, як "Нікола
зцілющий багатьох".
Перша згадка про чудеса зцілення від Святого Образу Святителя
Миколая в древньому Чорнобилі губиться задовго до 18 сторіччя з
покоління в покоління містяни з особливою бережністю зберігали
й охороняли свою безціну Святиню. Вже з 1840 року історик
Лаврентій Похилевич описує та приводить деякі документальні
свідчення, наприклад коли Ікону хотіли на деякій час вивезти з
Чорнобиля на реставрацію, то на річцІ Припять завжди відбувалась
буря, і так відбувалось декілька разів. Населення в той час було
дуже набожне, чорнобиляни пішки ходили Києво-Печерську Лавру, а кияни спеціально теж пішки йшли до Чорнобиля щоб
помолитися біля Чудотворного Образу, так в той час почиталась
Чудотворна Ікона. Та з приходом атеїзму, та переслідування за
Віру принесло на жаль негативні наслідки. Свята Ікона на довгий
час стала не доступною.В 30 роки минулого століття Святиня
зазнала глумлінню, під час Божественної Літургії в Храм
ввірвались агресивно налаштовані безбожники зірвали Ікону кинули
на землю та стали рубати сокирою. Скоро вони всі померли.
До цього часу на Іконі залишились ще ті сліди, Велика
Вітчизняна війна теж не обійшла стороною Чорнобильський Свято-
Іллінський Храм два рази хотіли підірвати, люди лягали на Церковну
підлогу і просили заступництва Святителя Миколая. Потім аварія
на ЧАЕС, в покинутому місці Святитель декілька разів рятує
Святий Храм від нашестя мародерів, кожен наступний раз злодії
приймали Ікону за живого сторожа. Після аварії на ЧАЕС
Чорнобилю випало перенести ще один іспит на другій рік
засушливе літо принесло великі лісові пожежі, радіоактивний фон
збільшився в декілька разів. На ліквідацію цієї пожежі було кинуто
сотні пожежників, вогонь йшов по верху дерев і був такої сили, що
затушити його не вдавалось. В той час в Чорнобиль вдалось
проїхати Священику Федору Ленку якій до аварії служив в селі
Товстий Ліс Чорнобильського району настоятелем місцевого
Храму, Батюшка вмовив тимчасову владу, щоб відкрити Храм щоб
відслужити акафіст біля Чудотворного Образа. Можна довго про це говорити, або в чомусь сумніватись та віруючі люди знають
точно, що просящому завжди дається. Поступово стихія стала
відступати, свідками цьому стало багато людей. Починаючи з 2000
року в Храмі розпочались постійні Богослужіння, до Святині як і
давні часи почали стікатись віруючі, любов і молитва відобразилась
на Святині, потемнілі з часом фарби відобразились нерукотворним
світлим тонами, срібна розрубана риза в трьох місцях, а рубці стали
ледь помітними. Віруючі з радістю побачили в цьому добрий знак.
Нарешті Чудотворному Образу повернулось його добре ім'я та добра слава .
Нині багато вже е сучасних свідчень до людей які в же в нас
час просили й просять допомоги, це багато хворих та шукаючих
часто останньої допомоги в різних обставинах отримали та вірять
отримати цю Чудотворну допомогу та Святе втішення.11111 коментар10 поширеньПодобаєть

так-Чудотворна Ікона Святителя і Чудотворця Миколаяв Чорнобилі згадується з 18 століття, як "Нікола
зцілющий багатьох".
Перша згадка про чудеса зцілення від Святого Образу Святителя
Миколая в древньому Чорнобилі губиться задовго до 18 сторіччя з
покоління в покоління містяни з особливою бережністю зберігали
й охороняли свою безціну Святиню. Вже з 1840 року історик
Лаврентій Похилевич описує та приводить деякі документальні
свідчення, наприклад коли Ікону хотіли на деякій час вивезти з
Чорнобиля на реставрацію, то на річцІ Припять завжди відбувалась
буря, і так відбувалось декілька разів. Населення в той час було
дуже набожне, чорнобиляни пішки ходили Києво-Печерську Лавру, а кияни спеціально теж пішки йшли до Чорнобиля щоб
помолитися біля Чудотворного Образу, так в той час почиталась
Чудотворна Ікона. Та з приходом атеїзму, та переслідування за
Віру принесло на жаль негативні наслідки. Свята Ікона на довгий
час стала не доступною.В 30 роки минулого століття Святиня
зазнала глумлінню, під час Божественної Літургії в Храм
ввірвались агресивно налаштовані безбожники зірвали Ікону кинули
на землю та стали рубати сокирою. Скоро вони всі померли.
До цього часу на Іконі залишились ще ті сліди, Велика
Вітчизняна війна теж не обійшла стороною Чорнобильський Свято-
Іллінський Храм два рази хотіли підірвати, люди лягали на Церковну
підлогу і просили заступництва Святителя Миколая. Потім аварія
на ЧАЕС, в покинутому місці Святитель декілька разів рятує
Святий Храм від нашестя мародерів, кожен наступний раз злодії
приймали Ікону за живого сторожа. Після аварії на ЧАЕС
Чорнобилю випало перенести ще один іспит на другій рік
засушливе літо принесло великі лісові пожежі, радіоактивний фон
збільшився в декілька разів. На ліквідацію цієї пожежі було кинуто
сотні пожежників, вогонь йшов по верху дерев і був такої сили, що
затушити його не вдавалось. В той час в Чорнобиль вдалось
проїхати Священику Федору Ленку якій до аварії служив в селі
Товстий Ліс Чорнобильського району настоятелем місцевого
Храму, Батюшка вмовив тимчасову владу, щоб відкрити Храм щоб
відслужити акафіст біля Чудотворного Образа. Можна довго про це говорити, або в чомусь сумніватись та віруючі люди знають
точно, що просящому завжди дається. Поступово стихія стала
відступати, свідками цьому стало багато людей. Починаючи з 2000
року в Храмі розпочались постійні Богослужіння, до Святині як і
давні часи почали стікатись віруючі, любов і молитва відобразилась
на Святині, потемнілі з часом фарби відобразились нерукотворним
світлим тонами, срібна розрубана риза в трьох місцях, а рубці стали
ледь помітними. Віруючі з радістю побачили в цьому добрий знак.
Нарешті Чудотворному Образу повернулось його добре ім'я та добра слава .
Нині багато вже е сучасних свідчень до людей які в же в нас
час просили й просять допомоги, це багато хворих та шукаючих
часто останньої допомоги в різних обставинах отримали та вірять
отримати цю Чудотворну допомогу та Святе втішення.11111 коментар10 поширеньПодобаєть

Чудотворна Ікона Святителя і Чудотворця Миколая
в Чорнобилі згадується з 18 століття, як "Нікола
зцілющий багатьох".
Перша згадка про чудеса зцілення від Святого Образу Святителя
Миколая в древньому Чорнобилі губиться задовго до 18 сторіччя з
покоління в покоління містяни з особливою бережністю зберігали
й охороняли свою безціну Святиню. Вже з 1840 року історик
Лаврентій Похилевич описує та приводить деякі документальні
свідчення, наприклад коли Ікону хотіли на деякій час вивезти з
Чорнобиля на реставрацію, то на річцІ Припять завжди відбувалась
буря, і так відбувалось декілька разів. Населення в той час було
дуже набожне, чорнобиляни пішки ходили Києво-Печерську Лавру, а кияни спеціально теж пішки йшли до Чорнобиля щоб
помолитися біля Чудотворного Образу, так в той час почиталась
Чудотворна Ікона. Та з приходом атеїзму, та переслідування за
Віру принесло на жаль негативні наслідки. Свята Ікона на довгий
час стала не доступною.В 30 роки минулого століття Святиня
зазнала глумлінню, під час Божественної Літургії в Храм
ввірвались агресивно налаштовані безбожники зірвали Ікону кинули
на землю та стали рубати сокирою. Скоро вони всі померли.
До цього часу на Іконі залишились ще ті сліди, Велика
Вітчизняна війна теж не обійшла стороною Чорнобильський Свято-
Іллінський Храм два рази хотіли підірвати, люди лягали на Церковну
підлогу і просили заступництва Святителя Миколая. Потім аварія
на ЧАЕС, в покинутому місці Святитель декілька разів рятує
Святий Храм від нашестя мародерів, кожен наступний раз злодії
приймали Ікону за живого сторожа. Після аварії на ЧАЕС
Чорнобилю випало перенести ще один іспит на другій рік
засушливе літо принесло великі лісові пожежі, радіоактивний фон
збільшився в декілька разів. На ліквідацію цієї пожежі було кинуто
сотні пожежників, вогонь йшов по верху дерев і був такої сили, що
затушити його не вдавалось. В той час в Чорнобиль вдалось
проїхати Священику Федору Ленку якій до аварії служив в селі
Товстий Ліс Чорнобильського району настоятелем місцевого
Храму, Батюшка вмовив тимчасову владу, щоб відкрити Храм щоб
відслужити акафіст біля Чудотворного Образа. Можна довго про це говорити, або в чомусь сумніватись та віруючі люди знають
точно, що просящому завжди дається. Поступово стихія стала
відступати, свідками цьому стало багато людей. Починаючи з 2000
року в Храмі розпочались постійні Богослужіння, до Святині як і
давні часи почали стікатись віруючі, любов і молитва відобразилась
на Святині, потемнілі з часом фарби відобразились нерукотворним
світлим тонами, срібна розрубана риза в трьох місцях, а рубці стали
ледь помітними. Віруючі з радістю побачили в цьому добрий знак.
Нарешті Чудотворному Образу повернулось його добре ім'я та добра слава .
Нині багато вже е сучасних свідчень до людей які в же в нас
час просили й просять допомоги, це багато хворих та шукаючих
часто останньої допомоги в різних обставинах отримали та вірять
отримати цю Чудотворну допомогу та Святе втішення.11111 коментар10 поширеньПодобаєть