Головна » 2021 » Листопад » 25 » Наталка Поклад 7 год · Поминальний день Холодний-холодний осінній день. Листопадовий. Після сніданку бабуся сказала п*ятирічному Назарчик
7:42 PM
Наталка Поклад 7 год · Поминальний день Холодний-холодний осінній день. Листопадовий. Після сніданку бабуся сказала п*ятирічному Назарчик

Переглядів: 119 | Додав: viktor | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 3
3 viktor  
0
ми-Холодний-холодний осінній день. Листопадовий.
Після сніданку бабуся сказала п*ятирічному Назарчикові: «Ти знаєш – сьогодні день особливий».
«Особливий?» – перепитав Назарчик. Бо це в нього така звичка – все перепитувати.
«Так, особливий, – ствердила бабуся. – Поминальний».
«Поминальний?» – знов перепитав хлопчик.
«Будемо поминати всіх тих, що померли від голоду», – зітхнула бабуся.
«Від голоду? – здивувався Назарчик. – Як це – від голоду?»
«А ось так, дитятко, – погладила його по голівці бабуся. – Не мали, що їсти, та й, біднесенькі, померли. І дорослі, і дітки».
«А хіба таке буває?» – здивувався Назарчик.
«Буває, сонечко».

2 viktor  
0
а-Холодний-холодний осінній день. Листопадовий.
Після сніданку бабуся сказала п*ятирічному Назарчикові: «Ти знаєш – сьогодні день особливий».
«Особливий?» – перепитав Назарчик. Бо це в нього така звичка – все перепитувати.
«Так, особливий, – ствердила бабуся. – Поминальний».
«Поминальний?» – знов перепитав хлопчик.
«Будемо поминати всіх тих, що померли від голоду», – зітхнула бабуся.
«Від голоду? – здивувався Назарчик. – Як це – від голоду?»
«А ось так, дитятко, – погладила його по голівці бабуся. – Не мали, що їсти, та й, біднесенькі, померли. І дорослі, і дітки».
«А хіба таке буває?» – здивувався Назарчик.
«Буває, сонечко».

1 viktor  
0
Холодний-холодний осінній день. Листопадовий.
Після сніданку бабуся сказала п*ятирічному Назарчикові: «Ти знаєш – сьогодні день особливий».
«Особливий?» – перепитав Назарчик. Бо це в нього така звичка – все перепитувати.
«Так, особливий, – ствердила бабуся. – Поминальний».
«Поминальний?» – знов перепитав хлопчик.
«Будемо поминати всіх тих, що померли від голоду», – зітхнула бабуся.
«Від голоду? – здивувався Назарчик. – Як це – від голоду?»
«А ось так, дитятко, – погладила його по голівці бабуся. – Не мали, що їсти, та й, біднесенькі, померли. І дорослі, і дітки».
«А хіба таке буває?» – здивувався Назарчик.
«Буває, сонечко».

Ім`я *:
Email *:
Код *: