В час, коли наближається Великдень і ми суттєво обмежені карантином, багато з нас задається питанням, як не лише молитовно зустріти свято нашого спасіння (ми це зможемо через теле/інтернет транляції), але й зберегти традицію ОСВЯЧЕННЯ ПАСОК і святкових страв не порушуючи нашу віру.
Розказую Вам цю, обіцяну мною раніше, історію, яку розповів мені монах Нестор (Олексій Доля) у своїй малесенькій кімнатці у київському гуртожитку.
Одного разу, в далеких 90-х, Долічка разом з перлиною української поезії – Ліною Костенко були в етнографічній експедиції в Чорнобильській 30-ти кілометровій зоні відчуження. Подорож припала саме на Великдень. В єдиній на той час церкві в 30-км зоні Олекса і Ліна освятили паски і крашанки та рушили до виселеного села у якому залишилася жити лише одна бабуся. Приїхали до неї вранці Великодня. Привіталися, похристосалися і підносять бабці освячену паску і крашанки. А вона їм каже: «А у мене вже є!». Доля здивовано: «Як є? До найближчої ж церкви 17 км, може хтось привіз?». А бабця відповідає: «Ні синку, ніхто не привіз. Вийшла я Великодньої ночі перед світанком за хфіртку на дорогу. Поставила ослінчик, накрила його чистим рушничком, поставила свої паски і крашанки, та й помолилася. А молилася ж не я одна, а у всіх церквах. А нині молитва стелиться по всій Землі, ось вона і дішла до мене і до моїх пасок!».
Коли Доля закінчив цю оповідь – ми разом розплакалися. І ми сказали один одному – хіба ж не освятилися її паски? ОСВЯТИЛИСЯ!
Бог є Дух і може діяти без зовнішніх матеріальних проявів, як то окроплення водою.
Нехай цей неймовірний приклад ПРОСТОЇ людської ВІРИ допоможе Вам не лише пережити карантин в час Великодня, але й змінить Ваше ставлення до Християнства, як до сповідання щирої Віри і Любові, а не лише обрядових дійств!
ми-Богдан ТимошенкоВчора о 12:45Неймовірна ВІРА простої людини.В час, коли наближається Великдень і ми суттєво обмежені карантином, багато з нас задається питанням, як не лише молитовно зустріти свято нашого спасіння (ми це зможемо через теле/інтернет транляції), але й зберегти традицію ОСВЯЧЕННЯ ПАСОК і святкових страв не порушуючи нашу віру.Розказую Вам цю, обіцяну мною раніше, історію, яку розповів мені монах Нестор (Олексій Доля) у своїй малесенькій кімнатці у київському гуртожитку.Одного разу, в далеких 90-х, Долічка разом з перлиною української поезії – Ліною Костенко були в етнографічній експедиції в Чорнобильській 30-ти кілометровій зоні відчуження. Подорож припала саме на Великдень. В єдиній на той час церкві в 30-км зоні Олекса і Ліна освятили паски і крашанки та рушили до виселеного села у якому залишилася жити лише одна бабуся. Приїхали до неї вранці Великодня. Привіталися, похристосалися і підносять бабці освячену паску і крашанки. А вона їм каже: «А у мене вже є!». Доля здивовано: «Як є? До найближчої ж церкви 17 км, може хтось привіз?». А бабця відповідає: «Ні синку, ніхто не привіз. Вийшла я Великодньої ночі перед світанком за хфіртку на дорогу. Поставила ослінчик, накрила його чистим рушничком, поставила свої паски і крашанки, та й помолилася. А молилася ж не я одна, а у всіх церквах. А нині молитва стелиться по всій Землі, ось вона і дішла до мене і до моїх пасок!».Коли Доля закінчив цю оповідь – ми разом розплакалися. І ми сказали один одному – хіба ж не освятилися її паски? ОСВЯТИЛИСЯ!Бог є Дух і може діяти без зовнішніх матеріальних проявів, як то окроплення водою.Нехай цей неймовірний приклад ПРОСТОЇ людської ВІРИ допоможе Вам не лише пережити карантин в час Великодня, але й змінить Ваше ставлення до Християнства, як до сповідання щирої Віри і Любові, а не лише обрядових дійств!1Віктор Познік1 коментарПодобаєтьсяКоментуватиПоширитиКоментарі
так-Богдан ТимошенкоВчора о 12:45Неймовірна ВІРА простої людини.В час, коли наближається Великдень і ми суттєво обмежені карантином, багато з нас задається питанням, як не лише молитовно зустріти свято нашого спасіння (ми це зможемо через теле/інтернет транляції), але й зберегти традицію ОСВЯЧЕННЯ ПАСОК і святкових страв не порушуючи нашу віру.Розказую Вам цю, обіцяну мною раніше, історію, яку розповів мені монах Нестор (Олексій Доля) у своїй малесенькій кімнатці у київському гуртожитку.Одного разу, в далеких 90-х, Долічка разом з перлиною української поезії – Ліною Костенко були в етнографічній експедиції в Чорнобильській 30-ти кілометровій зоні відчуження. Подорож припала саме на Великдень. В єдиній на той час церкві в 30-км зоні Олекса і Ліна освятили паски і крашанки та рушили до виселеного села у якому залишилася жити лише одна бабуся. Приїхали до неї вранці Великодня. Привіталися, похристосалися і підносять бабці освячену паску і крашанки. А вона їм каже: «А у мене вже є!». Доля здивовано: «Як є? До найближчої ж церкви 17 км, може хтось привіз?». А бабця відповідає: «Ні синку, ніхто не привіз. Вийшла я Великодньої ночі перед світанком за хфіртку на дорогу. Поставила ослінчик, накрила його чистим рушничком, поставила свої паски і крашанки, та й помолилася. А молилася ж не я одна, а у всіх церквах. А нині молитва стелиться по всій Землі, ось вона і дішла до мене і до моїх пасок!».Коли Доля закінчив цю оповідь – ми разом розплакалися. І ми сказали один одному – хіба ж не освятилися її паски? ОСВЯТИЛИСЯ!Бог є Дух і може діяти без зовнішніх матеріальних проявів, як то окроплення водою.Нехай цей неймовірний приклад ПРОСТОЇ людської ВІРИ допоможе Вам не лише пережити карантин в час Великодня, але й змінить Ваше ставлення до Християнства, як до сповідання щирої Віри і Любові, а не лише обрядових дійств!1Віктор Познік1 коментарПодобаєтьсяКоментуватиПоширитиКоментарі
Богдан ТимошенкоВчора о 12:45Неймовірна ВІРА простої людини.В час, коли наближається Великдень і ми суттєво обмежені карантином, багато з нас задається питанням, як не лише молитовно зустріти свято нашого спасіння (ми це зможемо через теле/інтернет транляції), але й зберегти традицію ОСВЯЧЕННЯ ПАСОК і святкових страв не порушуючи нашу віру.Розказую Вам цю, обіцяну мною раніше, історію, яку розповів мені монах Нестор (Олексій Доля) у своїй малесенькій кімнатці у київському гуртожитку.Одного разу, в далеких 90-х, Долічка разом з перлиною української поезії – Ліною Костенко були в етнографічній експедиції в Чорнобильській 30-ти кілометровій зоні відчуження. Подорож припала саме на Великдень. В єдиній на той час церкві в 30-км зоні Олекса і Ліна освятили паски і крашанки та рушили до виселеного села у якому залишилася жити лише одна бабуся. Приїхали до неї вранці Великодня. Привіталися, похристосалися і підносять бабці освячену паску і крашанки. А вона їм каже: «А у мене вже є!». Доля здивовано: «Як є? До найближчої ж церкви 17 км, може хтось привіз?». А бабця відповідає: «Ні синку, ніхто не привіз. Вийшла я Великодньої ночі перед світанком за хфіртку на дорогу. Поставила ослінчик, накрила його чистим рушничком, поставила свої паски і крашанки, та й помолилася. А молилася ж не я одна, а у всіх церквах. А нині молитва стелиться по всій Землі, ось вона і дішла до мене і до моїх пасок!».Коли Доля закінчив цю оповідь – ми разом розплакалися. І ми сказали один одному – хіба ж не освятилися її паски? ОСВЯТИЛИСЯ!Бог є Дух і може діяти без зовнішніх матеріальних проявів, як то окроплення водою.Нехай цей неймовірний приклад ПРОСТОЇ людської ВІРИ допоможе Вам не лише пережити карантин в час Великодня, але й змінить Ваше ставлення до Християнства, як до сповідання щирої Віри і Любові, а не лише обрядових дійств!1Віктор Познік1 коментарПодобаєтьсяКоментуватиПоширитиКоментарі
