и“Багато століть минуло з того часу, але й нині капелани несуть із собою ту ж доброту, допомогу і захист для наших захисників. Українські капелани – міцна духовна опора для військових, це надійний духовний щит нашого фронту, який завжди підтримає, захистить, зміцнить і вбереже воїнів від зневіри, розпачу й безнадії. Наші капелани, духовні оборонці, завжди поруч. Їх головною зброєю є непохитна віра в Господа, надія і любов.Бачачи справжні жахіття війни та її наслідки, біль і сльози, смерть і страшні каліцтва, вони теж бояться і плачуть, бо вони – люди. Але капелани свій страх перемагають любов’ю і вдячністю – до тих, ким опікуються, кому допомагають, кого рятують. Вони, ніби земні ангели-охоронці, на сторожі людяності серед жахіть війни. Вони – на службі Богу, людям й Україні.

т“Багато століть минуло з того часу, але й нині капелани несуть із собою ту ж доброту, допомогу і захист для наших захисників. Українські капелани – міцна духовна опора для військових, це надійний духовний щит нашого фронту, який завжди підтримає, захистить, зміцнить і вбереже воїнів від зневіри, розпачу й безнадії. Наші капелани, духовні оборонці, завжди поруч. Їх головною зброєю є непохитна віра в Господа, надія і любов.Бачачи справжні жахіття війни та її наслідки, біль і сльози, смерть і страшні каліцтва, вони теж бояться і плачуть, бо вони – люди. Але капелани свій страх перемагають любов’ю і вдячністю – до тих, ким опікуються, кому допомагають, кого рятують. Вони, ніби земні ангели-охоронці, на сторожі людяності серед жахіть війни. Вони – на службі Богу, людям й Україні.

“Багато століть минуло з того часу, але й нині капелани несуть із собою ту ж доброту, допомогу і захист для наших захисників. Українські капелани – міцна духовна опора для військових, це надійний духовний щит нашого фронту, який завжди підтримає, захистить, зміцнить і вбереже воїнів від зневіри, розпачу й безнадії. Наші капелани, духовні оборонці, завжди поруч. Їх головною зброєю є непохитна віра в Господа, надія і любов.Бачачи справжні жахіття війни та її наслідки, біль і сльози, смерть і страшні каліцтва, вони теж бояться і плачуть, бо вони – люди. Але капелани свій страх перемагають любов’ю і вдячністю – до тих, ким опікуються, кому допомагають, кого рятують. Вони, ніби земні ангели-охоронці, на сторожі людяності серед жахіть війни. Вони – на службі Богу, людям й Україні.