Комусь пахне осінь журбою,
Опалим, пожухлим листом.
Мені вона пахне тобою,
Коханням осіннім чистим.

Хтось скаже: погода ніяка,
Набрид вже осінній щем.
А нам не завадить мряка,
Як вдвох під одним дощем.

Зітхає люд: мало сонця,
По - троху тепло згасає.
Та хмара не застить віконця,
Тепло твоє поруч маю.

Чекають весни далекої,
Повернення ждуть журавля.
А я біля тебе лелекою,
Лишаюсь, любове моя！

Не прагну прийдешнього дива,
Ціную теперішню мить.
Ти - осінь моя щаслива,
В обіймах нехай дощить！

Т. Семенченко