так-[url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=-UC*F]Ліна Костенко[/url][url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/posts/2822764127958646?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=%2CO*F]6 год[/url]  · Одгородила доля шматочок поля
та й каже: — Отут нам з тобою сіяти.
Хочеш — жито, хочеш — пшеницю,
мак, свиріпу, овес, щирицю.

Чи по самісінький горизонт
насій собі клопотів і гризот.
А я кажу:
— Чи не можна якогось легшого грунту? —
А вона мені каже:
— Легший уже позаймали.

А на цьому давно вже й не орано —
як заклято, як заговорено!..
Отут нам і сіяти.
Може, зійде яка стеблина.

ми-[url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=-UC*F]Ліна Костенко[/url][url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/posts/2822764127958646?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=%2CO*F]6 год[/url]  · Одгородила доля шматочок поля
та й каже: — Отут нам з тобою сіяти.
Хочеш — жито, хочеш — пшеницю,
мак, свиріпу, овес, щирицю.

Чи по самісінький горизонт
насій собі клопотів і гризот.
А я кажу:
— Чи не можна якогось легшого грунту? —
А вона мені каже:
— Легший уже позаймали.

А на цьому давно вже й не орано —
як заклято, як заговорено!..
Отут нам і сіяти.
Може, зійде яка стеблина.

[url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=-UC*F]Ліна Костенко[/url][url=https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/posts/2822764127958646?__cft__[0]=AZU9m80fkfHAI_BqEn45gQmTwx94QUjAuT6xbxaomtIlaT4B_W78rr8Hawu43V8klm8-lUFLzgASdhQ9NTbCBYhjVCO2KdAYd-xKN623-C4XPlZDDe-zk4EV5F9e9lsqhfywkzIC3gPnMZwuSFafwEK9xsGVHzQ9M2d5RMM5VeacdA&__tn__=%2CO*F]6 год[/url]  · Одгородила доля шматочок поля
та й каже: — Отут нам з тобою сіяти.
Хочеш — жито, хочеш — пшеницю,
мак, свиріпу, овес, щирицю.

Чи по самісінький горизонт
насій собі клопотів і гризот.
А я кажу:
— Чи не можна якогось легшого грунту? —
А вона мені каже:
— Легший уже позаймали.

А на цьому давно вже й не орано —
як заклято, як заговорено!..
Отут нам і сіяти.
Може, зійде яка стеблина.