Старенька хатка в п'ять забитих вікон

Забралась у пожухлі кропиви...

Яке змагання з двадцять першим віком?

Озброїтися вістрями трави?

Щитом хай буде вутлий подорожник?

Вона ж ніколи скраю не була...

Ішли з добром - стрічала хлібом кожних,

Зі злом - обрізом бесіду вела...

Йорданський хрестик на низькім одвірку.

Заходиш в хату - то йому вклонись,

Немов молитву, пошануй говірку,

З котрої хатка виросла колись...

До сволока підвішена колиска,

Ще попіл є у вигаслій печі,

Вже пса нема, та будка є і миска,

І ще живуть у комині сичі...

Скрипить про щ ... Читати далі »